| |||
| ___ |
|
¬≥дверто кажучи, ≥дењ ск≥нхед≥в в≥д часу народженн¤ цього руху обросли новими ≥де¤ми ¤к≥ ≥нколи важко поЇднати. јле ¤кщо спробувати вид≥лити першопочатков≥, то це будуть ≥дењ сили, нац≥њ (раси) та пор¤дку. ќдже ≥деал - це сильна нац≥¤ в ¤к≥й пануЇ пор¤док. “епер спробуЇмо просл≥дкувати розвитокцих ≥дей в сучасн≥. ≤де¤ сили залишилас¤, але на «аход≥ тепер ще добавилис¤ до пон¤тт¤ ф≥зичноњ сили пон¤тт¤ пол≥тичноњ. як нам в≥домо в де¤ких Ѕританських графствах вони нав≥ть пройшли на виборах до м≥сцевих рад. ј от з ≥де¤ми нац≥њ та пор¤дку Ї проблеми. Ќав≥ть в т≥й груп≥ ск≥н≥в, де був ¤, кожен розум≥в це по-своЇму. ÷е не зважаючи на те, що в иЇв≥ тод≥ було до шести р≥зно≥деолог≥чних груп ск≥н≥в. Ќаприклад, "бульдоги" обстоювали ≥дењ украњнського нац≥онал≥зму та христи¤нства, "коловратовц≥" були украњнськими ¤зичниками, нацистами, –Ќ≈ (–ускоЇ ЌациональноЇ ™динство) ¤сно було за рос≥¤н ≥ тд. “а серед "бульдог≥в" були так≥, що визнавали т≥льки слов¤н, дехто поважав вс≥х людей б≥лоњ раси, ≥нш≥ визнавали вс≥х окр≥м жид≥в, ще одн≥ ненавид≥ли т≥льки вузькооких. јле зачасту ск≥ни намагалис¤ дотримуватис¤ вс≥х цих ≥дей. “ому вс≥ знаходили сп≥льну мову. Ќав≥ть серед "бульдог≥в" за моЇњ пам''¤т≥ тусувавс¤ молдаван, що любив т≥льки дв≥ нац≥њ молдовську ≥ украњнську. —еред нас було багато з рос≥йським кор≥нн¤м, проте рос≥¤н чомусь не любили. ¬≥дверто кажучи, це трохи м''¤ко сказано. «≥ –Ќ≈ були взагал≥ дивн≥ стосунки, сьогодн≥ можна було з ними виловити негра, а завтра за ¤кесь криве слово набити њм морди.
“ак≥ р≥зн≥ ≥дењ формувалис¤ не випадково. Ќав≥дм≥ну в≥д јнгл≥њ, де рух ск≥н≥в був масовий, в ”крањн≥ в≥н чомусь ≥ндив≥дуальний. ¬ украњнськ≥ ск≥ни р≥дко ≥дуть просто д≥ти вулиць. ƒ≥ти вулиць њдуть в кращому випадку в нац≥ональн≥ бригади. ј ск≥нами стають при великому розумовому потенц≥ал≥. «даЇтьс¤ ¤ не зустр≥в жодного дорослого ск≥на без вищоњ осв≥ти. ўоб ос¤гнути культуру х≥п-хопу потр≥бно просто гарно насл≥дувати репер≥в по “¬. ј щоб ос¤гнути ≥дею ск≥н≥в необх≥дно продивитис¤ багато л≥тератури, ≥нколи забороненоњ, ¤ку передають з рук в руки, або мати, ¤к в моЇму випадку, гарного вчител¤. Ќеобх≥дно ос¤гнути т≥ процеси денац≥онал≥зац≥њ, ¤к≥ охопили весь св≥т ≥ протисто¤ти йому. “ому кожний украњнський ск≥н - особист≥сть. ќсь в цьому ≥ криЇтьс¤ проблема р≥зних ≥дей. ’то читаЇ "ћайн ампф", хто "ћосковщину", хто кричить "«≥г! ’айль!", а хто "—лава Ќац≥њ!". ƒо-реч≥, хто вважаЇ, що ск≥ни обожнюють √≥тлера помил¤ютьс¤. ¬они його поважають за ≥дею раси ≥ ненавид¤ть за в≥дношенн¤ до слов¤н. ўо правда нашивка "——-√аличини" серед украњнських ск≥н≥в Ї дуже попул¤рною. ќстанн≥м часом в рух ск≥нхед≥в прийшло багато трудовоњ молод≥. ÷е спричинно масовою по¤вою вузькооких, кавказц≥в та ≥нших чурок на вулиц¤х украњнських м≥ст. ÷е створюЇ активний спротив вс≥Їњ нац≥њ незалежно в≥д ≥нтелектуального р≥вн¤. www.geocities.com/ukrskin |
