 |
∆ид≥вська справа становить одну з найважчих проблем в украњнськ≥й пол≥тиц≥. Ќа жаль н≥ украњнська публ≥цистика н≥ украњнська активна пол≥тика не звертають уваги на ту проблему.
“им не менше д≥йсн≥сть залишаЇтьс¤ д≥йсн≥стю: на земл¤х ”крањни живе понад два м≥л≥они жид≥вського населенн¤, ¤ке становить чуже та ще в добавок, в б≥льшост≥ вороже т≥ло в наш≥м нац≥ональн≥м орган≥зм≥. Ќе доводитьс¤ вичислювати вс≥х тих шк≥д ≥ пакостей , що њх творили жиди наш≥й недавн≥й визвольн≥й справ≥. “ак д≥¤лось на прот¤з≥ вс≥Їњ ≥стор≥њ ≥ так д≥Їтьс¤ також нин≥; чи це з пол¤ками чи з москал¤ми, з большевиками, чи з н≥мц¤ми, все одно жиди завс≥гди сто¤ли, або радше завс≥гди ховались по т≥м боц≥ барикади, завс≥гди поборювали украњнство. ¬се це ломимо, або може ¤краз через неймов≥рно толерантне, при¤зне й терпеливе в≥дношенн¤ до них найширших мас м≥сцевого украњнського населенн¤. ” наш≥й боротьб≥ з ѕольщею вони п≥дсилюють польський фронт, у боротьб≥ з большевизмом вони п≥дтримують большовик≥в, у боротьб≥ з русот¤пством вони ¤вл¤ютьс¤ найб≥льш посл≥довними розсадниками ћосковщини. ¬они живуть з украњнського населенн¤, але за це не дають йому в зам≥ну н≥¤коњ р≥вновартост≥, н≥ в пол≥тичн≥м н≥ в культурн≥м, н≥ в сусп≥льн≥м в≥дношенн≥. ѕол≥тично вони вороги украњнськоњ самост≥йницькоњ нац≥ональноњ ≥дењ, культурно вони Ї розсадниками винародовлюванн¤, сусп≥льно ж вони, ¤к торгуючий елемент, н≥ в сот≥й части не вир≥внюють цього, що вони в≥д населенн¤ отримують.
”крањна не знала н≥коли типу нац≥онально-культурного жида, так ¤к в≥н витворивс¤ в н≥мецьк≥м, чи англ≥йськ≥м середовищ≥; навпаки, украњнське жид≥вство завс≥гди трималось осторонь, твор¤чи нац≥ю в нац≥њ, в≥дд≥л¤ючись в≥д населенн¤ не т≥льки ≥ звича¤ми, але й мовою, ношею ≥ ц≥лою зовн≥шньою культурою. р≥м ц≥лого р¤ду ворог≥в назовн≥ ”крањна маЇ ще в добавок свого ворога внутр≥ - у жид≥вств≥. ¬≥н не т≥льки нам завс≥гди шкодив, але що б≥льше, в≥н н≥ трохи не зм≥нив дос≥ своњх позиц≥й; в≥н шкодить дал≥ й буде шкодити так довго, доки украњнц≥ сам≥ не найдуть засоб≥в самооборони, доки сам≥ не примус¤ть жид≥в респектувати пол≥тичну й нац≥ональну волю туземного середовища. ≤ так само, ¤к украњнство посл≥довно орган≥зовуЇ в≥дборону в≥д нањзник≥в, так теж у систем≥ украњнськоњ визвольноњ пол≥тики час уже найвищий подумати про напр¤мн≥ украњнськоњ пол≥тики також у в≥дношенн≥ до жид≥в, ≥ опанувати проблему орган≥зац≥йно, культурно, сусп≥льно й пол≥тично. ћ≥ж тим нема у нас нав≥ть знаток≥в жид≥вськоњ справи, людей , що бачили б справу в ц≥лости, п≥знали й опанували методи жид≥вськоњ пол≥тики, були б обзнакомлен≥ з м≥жнародними зв¤зками й впливами жид≥вства, ¤ке фактично, становить м≥жнародню пол≥тичну силу. ј вжеж, з ус¤кою пол≥тичною м≥стикою, ус¤кими байками про таЇмну силу й п≥дп≥льну маф≥ю ≥нтернац≥онального жид≥вства, в род≥ м≥стичних "с≥мох мудрец≥в —≥ону", ¤к≥ десь то сид¤ть ≥ тримають свою руку на п≥доймах (п≥двалинах) св≥ту, диспонують (ман≥пулюють) скр≥зь таЇмними орган≥зованими силами, всюди Ї, все знають ≥ про все р≥шають, - треба раз на все пок≥нчити. ўо жид≥вська проблема Ї довол≥ т¤жка, це правда, але ¤к пол≥тична справа Ї не до опанованн¤? ћаЇмо вс≥ дан≥ тою справою ¤к найб≥льш займатись, тим б≥льше, що трудн≥сть справи можна разом ≥з жид≥всьвом та його негативними насл≥дками дл¤ нашоњ визвольноњ ≥дењ зл≥кв≥дувати т≥льки зб≥рними орган≥зованими зусилл¤ми. (ѕередрук уривк≥в з часопису "–озбудова нац≥њ" число 1-2 с≥чень-лютий 1929 р. ћова ≥ стиль ориг≥налу збережен≥).
|
